ВИСМИК, КУ,
Висмик, ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. Ви́смичок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 187.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВИСМИКАТИ, КАЮ, ЄШ, →← ВИСМЕРДІТИСЯ, ДЖУСЯ, ДИШСЯ,